понеділок, 21 травня 2018 р.


    Шлунок як хімічний реактор

                                                      

            Коли людина їсть, їжа надходить у шлунок і знаходиться в ньому досить довго, піддаючись механічній обробці і хімічної дії шлункового соку. Шлунок людини може вмістити до двох кілограмів харчових речовин і води. Це немало, але по суті не так вже й багато: адже загальна вага їжі, яку проковтують в один прийом деякі тварини, вимірюється десятками кілограмів ...      Слизова (внутрішня) оболонка шлунка всіяна дрібними залозками з мікроскопічними вихідними отворами. Ці залізяки виробляють набір хімічних речовин, при взаємодії яких з харчовими продуктами відбувається перша (шлункова) стадія перетравлення і засвоєння їжі.

неділя, 15 квітня 2018 р.

НОВА УКРАЇНСЬКА

       ШКОЛА

    Нова українська школа  це ключова реформа Міністерства освіти і науки. 

Головна мета  створитишколу, у якій буде приємно навчатись і яка даватиме 
учням не тільки знання, як це відбувається зараз, а й вміння застосовувати 

їх у житті.
    НУШ – це школа, до якої приємно ходити учням.Тут прислухаються до їхньої 

думки, вчать критично мислити, не боятись висловлювати власну думку та
  бути відповідальними громадянами. Водночас батькам теж подобається
 відвідувати цюшколу, адже тут панують співпраця  та взаєморозуміння.

середа, 24 січня 2018 р.


Педагогічні читання
«Вивчаємо закон України «Про освіту»
.
Мета:  ознайомлення  та опрацювання педагогами положень нового закону  
           України «Про освіту»;
створення умов для творчої самореалізації педагогічних працівників, 
підвищення мотивації педагогічної діяльності та методичного рівня 
           професійної компетентності педагогів.
          
 
План проведення
1.      Вступне слово  «Закон України Про освіту»
Каморда О.В., заступник директора з НВР
5 вересня 2017 року  Верховною Радою був прийнятий у другому читанні новий закон "Про освіту", який набрав чинності 28 вересня 2017 року.
Безумовно, закон не вирішує всіх проблем української освіти, що накопичувалися десятиріччями. Але він створює для цього міцне законодавче підґрунтя.
Головне, що дає новий закон, це нові можливості для розвитку і підвищення своєї конкурентоспроможності здобувачам освіти, освітянам та закладам освіти.
Це надзвичайно важливо сьогодні, коли необхідно швидко реагувати на численні виклики, пов’язані з паралельними реформами в багатьох інших сферах, економічними проблемами, новими технологіями, глобалізацією освітнього простору тощо.
Закон не містить і не може містити норм стосовно більш близьких і актуальних для них проблем – неякісних шкільних підручників, кваліфікації вчителів, умов їх праці, шкільних автобусів і доріг, застарілого чи взагалі відсутнього лабораторного обладнання тощо. Закон лише закладає інструменти для вирішення частини з найбільш болючих   проблем.
Інше, значною мірою, буде залежати від стану економіки, політичної стабільності, нових технологічних викликів і багатьох інших обставин. Але у першу чергу – від наполегливої праці всіх нас освітян.

середа, 30 серпня 2017 р.

Досліджуємо чіпси

 Об'єктом наших досліджень стали чіпси.
Ми переконались, що чіпси містять значну кількість жирів. Виявилось, що чіпси дуже добре горять завдяки великому вмісту жирів.



понеділок, 15 травня 2017 р.

ХІМІЧНІ ЯВИЩА В ПОБУТІ


 Ручаюся, ви не раз помічали що-небудь на зразок того, як мамине срібне кільце з часом темніє. Або як іржавіє цвях. Або як згоряють до золи дерев’яні поліна.
Ну а якщо мама не любить срібло, а в походи ви не ніколи не ходили, та як заварюється чайний пакетик в чашці бачили точно. Що спільного у всіх цих прикладів? А те, що всі вони відносяться до хімічних явищ.   До них відносяться ті, що можна спостерігати в повсякденному житті сучасної людини. Деякі з них зовсім прості і очевидні, будь-хто може спостерігати їх на своїй кухні: наприклад, заварювання чаю. Нагріті окропом чаїнки змінюють свої властивості, в результаті змінюється і склад води: вона набуває інший колір, смак і властивості. Тобто виходить нова речовина.

пʼятниця, 23 грудня 2016 р.

Квітень 12, 2017

ЦІКАВІ ФАКТИ ПРО ЛИМОННУ КИСЛОТУ 


 Лимонна кислота вперше була виділена (з соку лимонів) в 1784 році шведським аптекарем Карлом Шеєле. В організмі кожної людини міститься лимонна кислота. Незважаючи на лимонну назву, ця кислота в природі зустрічається у великій кількості плодів і рослин. Приклад: цитрусові, китайський лимонник, ананаси, гранати, хвоя, а також добре знайомі багатьом нашим співвітчизникам журавлина, горобина або смородина. При нагріванні вище 175 ° C, лимонна кислота переходить в аконітову кислоту. Лимонну кислоту отримують не тільки з лимонів (25кг на тонну лимонів), але і з цвілевих грибів Aspergillus niger. Більше 50% лимонної кислоти виробляється в Китаї. Лимонна кислота застосовується як смакова добавка, регулятор кислотності і консервант, також для виробництва напоїв. Завдяки своїм властивостям лимонна кислота, наприклад, підвищує строк зберігання маргарину, тваринних жирів і жирів. У медицині, лимонна кислота входить до складу засобів, які покращують енергетичний обмін. У косметиці, лимонна кислота застосовується як регулятор кислотності, хелатуючий агент. У нафтовій промисловості, лимонна кислота використовується для нейтралізації високого рівня pH бурового розчину. При прийомі всередину в невеликих дозах лимонна кислота сприяє прискоренню метаболізму. Але в дуже великих кількостях небезпечна і призводить до опіків травного тракту. Лимонну кислоту краще не вживати людям, у яких алергія на цитрусові. Також вона може викликати карієс. У будівництві, лимонну кислоту використовують як добавки до цементу для уповільнення зчеплення.

Водень: від таємничої субстанції — до палива майбутнього


Водень, або гідроген — найлегший, найпростіший і найпоширеніший хімічний елемент у Всесвіті. А це — вже достатня причина, щоб дізнатися про нього більше, чи не так? Обіцяю — буде цікаво!

неділя, 4 грудня 2016 р.

Чотири хімічні елементи додали до періодичної системи

новые элементыПеріодична система Менделєєва офіційно поповнилася чотирма елементами з 113, 115 , 117 і 118 порядковими номерами, повідомляється на сайті Міжнародного союзу теоретичної і прикладної хімії (IUPAC).
Ці елементи завершили 7-й ряд періодичної таблиці елементів.  Вони поки носять умовні найменування: Унунтрітій (ununtrium – Uut), Унунпентій (ununpentium – Uup), Унунсептій (ununseptium – Uus) і Унуноктій (ununoctium – Uuo),  і першовідкривачі з Японії, Росії та США тепер можуть запропонувати їм постійні імена і символи.
Всі чотири нових елементи були синтезовані штучно. У природі не існує елементів важче урану, тобто з атомними номерами (числом протонів в ядрі атома) більше 92. Особлива складність в отриманні нових елементів полягала в тому, що вони розпадаються на раніше невідомі нукліди більш легких елементів, які ще тільки  належить визначити.
Творцями сто тринадцятого елемента визнано вчених з інституту RIKEN (Японія). Це перший “японський” елемент в таблиці Менделєєва.
Право назвати елементи з атомними номерами 115, 117 і 118 належить російсько-американській групі вчених з Об’єднаного інституту ядерних досліджень у Дубні, Ліверморської національної лабораторії в Каліфорнії і Національної лабораторії Ок-Рідж в Теннессі.