Я - завуч

ПСИХОЛОГО - ПЕДАГОГІЧНИЙ СЕМІНАР

«Психолого-педагогічні проблеми соціалізації особистості в умовах демократизації суспільства: етапи, види, педагогічні стратегії»

Мета: визначити поняття «соціалізація особистості», «агенти соціалізації»,                   

             механізми  соціалізації, психолого-педагогічні проблеми соціалізації                      

            особистості,  розкрити етапи,   види та педагогічні стратегії    

            соціалізації особистості.

Обладнання: аркуші паперу, кольорові олівці, музичний супровід,

                        «пісковий годинник», стікери - «пісчинки»

Структура семінару

І.  Вступ. Повідомлення теми, мети,  семінару.

1.1.  Вправа «Очікування» («Пісковий годинник»).    

1І. Теоретичний блок.   

2.1. Перегляд   м/ф.

2.2. Психолого-педагогічні проблеми соціалізації особистості в умовах демократизації суспільства.   

ІІІ. Практичний блок

2.1. Анкетування  «Соціалізація особистості».

2.2. Гра  «Енергізатор»

2.3.  Вправа « Вулкан  почуттів»

2.4.  Вправа  «Рожевий кущ»

2.5.  Вправа   «Сусід справа»

ІV. Заключна частина.

     4.1. Релаксаційна вправа «Райдужний настрій».

     4.2.  Рефлексія . Підведення підсумків.

Хід семінару

І. Вступне слово: Добрий день, шановні педагоги!

Повідомлення теми  семінару.

Але спочатку давайте з‘ясуємо свої очікування від заняття.

Вправа «Очікування» («Пісковий годинник»).

         Мета: визначити очікування учасників стосовно даної теми.

  Хід проведення: ведучий звертається до учасників з проханням на круглих стікерах (у формі «піщинок») свої очікування стосовно семінару, висловити надії, що покладаються на сьогоднішній день. Потім по черзі усі повідомляють, на що вони сподіваються і прикріпляють «піщинки» у верхню частину символічного піскового годинника. Останніми свої очікування зачитують ведучі.

Повідомлення мети  семінару

ІІ. Теоретичний блок

2.1. Перегляд   м/ф.

2.2. Психолого-педагогічні проблеми соціалізації особистості в умовах демократизації суспільства

Будь-яке суспільство витрачає багато зусиль для того, щоби його члени успішно засвоювали культурні надбання норми, цінності, ідеї, соціальний досвід, використовуючи для цього систему освіти, виховання різноманітні засоби підтримки культурних стандартів життєдіяльності.

Основною  причиною і наслідком усіх змін у суспільстві є особистість .  Вона водночас виступає об'єктом і суб'єктом соціальних відносин, соціального розвитку. Перше обумовлено прагненням бути належним до соціуму, а друге — прагненням активно взаємодіяти з ним, змінювати його у відповідності до своїх уявлень шляхом виявлення творчої індивідуальності . 

Головними завданнями освіти в Україні є виховання громадянина України, формування соціально зрілої, працелюбної, творчої особистості, якій притаманно почуття власної гідності, повага до прав і свобод людини, свідоме ставлення до обов’язків людини і громадянина, гордість за свою Батьківщину, здатність до саморозуміння і самовдосконалення, активної участі у соціальному житті країни. У формуванні означених важливих якостей,  розвитку соціальної компетентності, важливе місце займає середовище - все те, що оточує дитину від народження до кінця життя, починаючи з сім’ї, шкільного оточення і завершуючи середовищем соціальним, у якому  створюються  умови для її розвитку і виховання.

На жаль, процес соціалізації особистості залишається прерогативою  виховання, яке за умови традиційної освітньої моделі набуло характеру другорядності. Як результат,

більшість випускників шкіл мають слабко сформовані життєві компетенції,

нерозвинуті соціальні здібності, через що важко адаптуються до сучасних суспільно-економічних умов,

не здатні до самореалізації в соціумі,

 проявляють схильність до асоціальної поведінки. Саме тому проблема соціалізації    особистості є актуальною.

  

Самим затягнутим є періодом у житті людини є період підготовки до дорослого життя. Раніше вважалося, що він обмежується дитинством, сьогодні в нього включають період юності і молодості. Третина свого життя людина навчається жити в самому складному з існуючих світів – у світі суспільних відносин. Такої екологічної ніші немає у жодного з видів. Останнім часом фахівці прийшли до думки, що людина навчається і переучується усе своє життя. Такі вимоги сучасного суспільства. Цей процес одержав назву соціалізації.

. Поняття «соціалізація» було вперше введено в наукову систему понять американським соціологом Ф. Гідінгсоном в кінці XIX століття, який тлумачив це поняття як «процес розвитку соціальної природи людини» . І лише в середині XX століття цей термін набув офіційного статусу теоретичного поняття.

Поняття "соціалізація" еволюціонувало з того часу, охоплюючи різні аспекти цього явища. Так, наприклад, представники структурно-функціонального напряму американської соціології (Т.Парсонс, Р.Мертон) під соціалізацією розуміють процес повної інтеграції особистості в соціальну систему, в ході якого відбувається її пристосування. Останнє традиційно розкривається цією школою за допомогою поняття "адаптація". Тому "соціалізація" трактується як процес входження людини у соціальне середовище і її пристосування до культурних, психологічних та соціологічних факторів.

Представники гуманістичної психології  (Г.Олпорт, К.Роджерс та інші) під соціалізацією розуміють процес самоактуалізації "Я - концепції", самореалізації особистістю своїх потенцій і творчих здібностей, як процес подолання негативних впливів середовища, які заважають її саморозвитку і самоствердженню.

Ці підходи не суперечать один одному, а визначають двосторонній характер соціалізації (соціалізція в них розглядається, перш за все, як процес соцальної адаптації,  пристосування особистості до середовища шляхом засвоєння заданих суспільством норм правил тощо).  Процес соціалізації ніколи не завершується, він продовжується безперервно протягом усього життя.

Поняття "соціалізація" (від лат. Socials - суспільний) процес  становлення особистості, поступове засвоєння нею вимог суспільства - норм та культурних цінностей (конструктивних та саморуйнівних), що передбачають  включення її у систему суспільних відносин та їх самостійне відтворення Завдяки соціалізації людина залучається до суспільства, засвоюючи звичаї, традиції і норми певної соціальної спільноти, відповідні способи мислення, властиві даній культур.

 Освіта – це спеціально спрямована та керована частина соціалізації індивіда; цілеспрямований процес і результат виховання та навчання в інтересах особистості, створення умов для її максимально повної самореалізації.

Виховання – це спеціально організований, цілеспрямований процес формування морально-духовної життєво компетентної особистості, яка успішно самореалізується в соціумі як громадянин, сім'янин, професіонал.

Навчання – це планомірна, організована, спільна і двостороння діяльність учителів і учнів, спрямована на свідоме, міцне і глибоке опанування останніми системи знань, навичок і вмінь.

Отже, можна зробити висновок, що поняття соціалізація є складовою частиною таких понять, як розвиток та формування, і у свою чергу поєднує у собі такі дефініції як освіта, виховання та навчання.

Соціалізація не є одностороннім процесом.

Ми вчимося у своїх батьків, одноліток. Під впливом цих людей у нас формуються інтелектуальні, соціальні та фізичні навички, які необхідні для виконання наших соціальних ролей.  Люди і установи, які відповідають за навчання культурним нормам і засвоєння соціальних ролей мають назву агентів соціалізації. Їх можна поділити на агентів первинної та вторинної соціалізації.

Агентами первинної соціалізації є батьки, близькі й далекі родичі, однолітки, вчителі, лікарі, лідери молодіжних угрупувань.

Агенти первинної соціалізації універсальні, вони виконують безліч функцій: батько виконує роль здобувача засобів існування, опікуна, дисциплінатора, вихователя, вчителя, друга. Однолітки виступають в ролі партнерів з ігор і квазібатьків: старші діти опікуються і турбуються про молодших.

Першим у житті агентом соціалізації є сім'я, де відбувається рання соціалізація. Результати батьківського виховання у значній мірі визначають особистість, її подальше суспільне життя. Чимале значення має також взаємодія з однолітками як засіб формування відповідальної, самостійної, принципової, здатної до співпраці особистості. Від результатів цієї взаємодії залежить вміння у подальшому оптимально вибудовувати взаємини з оточенням.

Процес соціалізації не завершується в дитинстві, а продовжується протягом усього життя, оскільки людина повинна постійно опановувати нові ролі, виконувати нові функції. Зміна умов життєдіяльності викликає необхідність виробляти додаткові вміння та навички, засвоювати нові ефективні зразки поведінки.

 Агенти вторинної соціалізації – представники адміністрації школи, університету, підприємства, армії, держави, ЗМІ.

Вторинна відноситься формального оточення і складається із впливу установ і інститутів. Роль первинної соціалізації є великою на дотрудовому періоді і ранній та навчальній стадії, а вторинної — на трудовому і післятрудовому періоді і на стадії соціальної зрілості і завершення життєвого циклу особистості.

 Агенти вторинної соціалізації впливають у вузькому напрямі, вони виконують одну — дві функції. Школа дає знання, підприємство — засоби існування, церква — духовне спілкування і т. п..

Види соціалізації

Соціалізація, що відбувається у дитинстві, називається первинною соціалізацією. Подальший процес засвоєння нових ролей, цінностей, знань, досвіду на кожному життєвому етапі - називається вторинною соціалізацією (ресоціалізацією).

 Які ж механізми соціалізації? Уже З.Фрейд виділив психологічні механізми соціалізації: імітацію, ідентифікацію, почуття сорому і провини.

Імітацією називається усвідомлена спроба дитини копіювати визначену модель поведінки. Зразками для наслідування можуть виступати батьки, родичі, друзі і т.д.

 Ідентифікація — спосіб усвідомлення приналежності до тієї чи іншої спільності. Через ідентифікацію діти приймають поведінку батьків, родичів, друзів, сусідів, і т.д., їхньої цінності, норми, зразки поведінки як свої власні.

Імітація й ідентифікація є позитивними механізмами, оскільки вони націлені на засвоєння визначеного типу поведінки.

Сором і провина являють собою негативні механізми, тому що вони придушують чи забороняють деякі зразки поведінки.

Залежно від віку індивіда розрізняють чотири основних етапи соціалізації:
   1. Соціалізація дитини,  або стадія адаптації (від народження до підліткового періоду дитина  засвоює  соціальний  досвід  некритично, адаптується,  пристосовується,  наслідує).
   2. Соціалізація підлітка (нестійка, проміжна), з'являється бажання виділити себе серед інших, критичне ставлення до суспільних норм поведінки.
   3. Тривала (концептуальна) цілісна соціалізація (перехід від юності до зрілості у період від 17—18 до 23—25 років), з'являється бажання знайти своє місце в суспільстві, “вписатися” у суспільство). Інтеграція проходить благополучно, якщо властивості людини приймаються суспільством. Якщо ж не приймаються, можливі такі виходи:

- збереження своєї несхожості і поява агресивних взаємодій (взаємовідносин) з людьми і суспільством;

- зміна себе (стати як всі);

- конформізм, зовнішнє угодовство, адаптація.

 4. Соціалізація дорослих, соціалізації охоплює весь період зрілості людини, весь період її трудової діяльності, коли людина не тільки опановує соціальний досвід, але й відтворює його за рахунок активного впливу людини на середовище через свою діяльність.
   На кожному етапі існують «критичні періоди».

-         для соціалізації дитини — це перші 2-3 роки і вступ до школи;

-         для соціалізації підлітка — перетворення дитини і підлітка на юнака;

-         для тривалої — початок самостійного життя і перехід від юнацтва до зрілості.

Соціалізація дорослих націлена на зміну поведінки в новій ситуації, дітей — на формування ціннісних орієнтацій. Дорослі, спираючись на свій соціальний досвід, здатні оцінювати, сприймати норми критично, тоді як діти спроможні лише засвоювати їх. Соціалізація дорослого допомагає йому набути необхідних навичок (часто конкретних), а соціалізація дитини пов´язана здебільшого з мотивацією.

Метою соціалізації у ранньому віці є формування у дитини мотивації на прив'язаність до інших людей, що знаходить свій виразу довірі, бажанні зробити їм приємне.

У віці від 3 до 7 років на дитину крім батьків впливають додаткові агенти соціалізації: вчителі, вихователі, лікарі, няні. В цей час не тільки виростає кількість агентів соціалізації, але й змінюється програма їх дій. Все більше робиться наголос на оволодінні навичками пізнання та мислення, дитина вчиться вживати слова та букви, опановує систему правил та норм.

Важливий вплив на соціалізацію дітей здійснює школа. В школі дітей навчають не тільки читати й писати, але й дають уявлення про загально прийняті цінності. Школа являє собою суспільство в мініатюрі — саме тут відбувається формування особистості дитини та її поведінки. Освіта забезпечує спадкоємність та відтворення соціального досвіду

Найбільш інтенсивно процес соціалізації  відбувається в дитинстві та юності, але розвиток особистості триває і в середньому, і в похилому віці.  Існують певні відмінності між соціалізацією дітей і дорослих:

•   соціалізація дорослих виражається головним чином у зміні їх зовнішньої поведінки, в той час як дитяча соціалізація коректує базові цінності;

•   дорослі можуть оцінювати норми, діти спроможні лише засвоювати їх;

•   дорослі не завжди погоджуються з батьками, дітям не дано обговорювати дії батька або матері;

•   соціалізація дорослих спрямована на те, щоб допомогти індивіду оволодіти певними навичками, соціалізація дітей формує головним чином мотивацію їх поведінки.

Не слід вважати, що соціалізація – це процес, який відбувається тільки по висхідній. Процес, зворотний соціалізації, називається десоціалізацією. Унаслідок нього людина може частково або повністю втратити засвоєні норми і цінності. Це може бути зумовлено ізоляцією людини, уніфікацією, обмеженням спілкування та можливостей для підвищення культурного рівня та ін.
  Завдяки соціалізації людина залучається до соціального життя, одержує і змінює свій соціальний статус і соціальну роль. Соціалізація — тривалий і багатоактний процес. Адже суспільство постійно розвивається, змінюються його структура, мета і завдання, цінності й норми. Водночас протягом життя багаторазово змінюються людина, її вік, погляди, уподобання, звички, правила поведінки, статуси і ролі.

 Завдяки соціалізації люди реалізують свої потреби,  можливості й хист, налагоджують відносини з іншими членами суспільства,  їх групами,  соціальними  інститутами  і організаціями,  з суспільством загалом.  Все це дає змогу їм почуватися в суспільстві, соціальному житті впевнено.

ІІІ. Практичний блок

2.1. Анкетування  «Соціалізація особистості»

2.2. Гра  «Енергізатор»

2.3.  Вправа « Вулкан  почуттів»

2.4.  Вправа  «Рожевий кущ»

2.5.  Вправа   «Сусід справа»

ІV. Заключна частина.

4.1. Релаксаційна вправа «Райдужний настрій».

Мета: засобами а терапії  створити позитивний емоційний фон групи.

Райдужний настрій

Уяви собі, що зараз чудовий день. І над тобою пропливає сіра хмарина, на яку ти можеш укласти зараз усі свої прикрості й турботи. Дай усім твоїм турботам просто полетіти з нею…

Уяви собі, що небо над тобою яскраво-блакитне, що легкі промені сонця зігрівають тебе. Ти почуваєш себе надійно захищеним – так мирно й спокійно навколо. М'який подих вітру торкнувся твоєї голови, і ти почуваєш себе легко й щасливо, як маленька легка пір*їнка.

Ти думаєш, що ти сьогодні такий же чудовий, як небо, такий же теплий, як сонце, і такий же ніжний, як подих вітру.

Уяви собі, що при вдиху твоє тіло наповнюється золотим світлом – від голови до кінчиків пальців ніг... А коли ти видихаєш, уяви собі, що всі почуття, які не потрібні тобі зараз залишають тебе.

Ти вдихаєш золоте світло. А видихаєш неприємні почуття.

Ти – як маленька перинка, яку несе легкий вітер; ти – як промінь сонця, що падає на Землю. Дай ще більше розслабитися своєму тілу, своїм плечам і рукам, своїм ногам, розслаб свої стопи й долоньки. Уяви собі, що ти – як веселка, яка складається з безлічі різних квітів. Немає нікого на світі, хто думав і почував би так само, як ти...

Це просто чудово, що ти можеш бути тут, серед нас...

     

           4.2.  Рефлексія . Підведення підсумків.

  Сподівання очікувань

Кожний учасник групи по черзі висловлюється про свої почуття .

Засідання педагогічної ради

«Інноваційні системи контролю і оцінки якості знань та їх вплив на формування самооцінки учнів»

Мета:   поглиблення уявлень про інноваційні системи контролю і оцінки якості                                    знань та їх вплив на формування самооцінки учнів;

            активізації діяльність колективу у використанні ролі контролю та оцінки  

            якості знань з метою формування самооцінки  учнів;
               корегування  завдань  педагогічної діяльності з метою підвищення     

            професійного рівня.
 

Обладнання: телевізор, комп’ютер, презентація, аркуші паперу, фліпчарт, маркери.

Черга денна

І. Інноваційні системи контролю і оцінки якості знань та їх вплив на формування самооцінки учнів:

      1. Оголошення теми , визначення мети,  змісту, регламенту.

Директор школи Гапич О.Г.

2.  Роль контролю  та  оцінки якості знань в навчально-виховному процесі.

Заступник директора з НВР Каморда О.В.

3.     Інтерактивна вправа «Мозковий штурм».

4.     Інноваційні системи контролю та оцінки якості знань та їх вплив на формування самооцінки учнів. Із досвіду роботи вчителів

Вчителі-предметники

5.     Особливості контролю та  оцінки якості знань в початковій школі

Попова О.Д,  вчитель 2-го класу

6.     Педагогічна оцінка якості знань в ГПД

Вихователь ГПД, Пархоменко Т.С.

7.     Розв’язання проблеми організації контролю та об’єктивної оцінки якості знань (робота в групах)

Вчителі-предметники

             Оскільки метою освіти сьогодні є всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, її талантів, інтелектуальних, творчих і фізичних здібностей, формування цінностей і необхідних для успішної самореалізації компетентностей, виховання відповідальних громадян, розвитку особистості,  змістове значення контролю та оцінки, як компонента навчальної діяльності,   має відповідно змінювитися. Адже доведено, що великий вплив на формування самооцінки школярів надає оціночна діяльність вчителя.  Підвищення якості навчання і засвоєння знань продовжує залишатися важливим завданням  на сьогоднішній день і основною  причиною,  яка найбільшою мірою впливає на успішність учня.

      І не зважаючи на те, що в педагогіці і методиці проведено багато досліджень з  контролю та оцінки знань учнів, проблема організації контролю та об’єктивної оцінки знань залишається. Тому вибір теми педагогічної ради «Інноваційні сис-

теми контролю і оцінки якості знань та їх вплив на формування самооцінки учнів» на сьогоднішній день є досить актуальним.  

      Під час сьогоднішньої педради учасники  зможуть висловити свою точку зору з даного питання, активізувати знання  з теоретичних основ питання, поділитися власним досвідом роботи.

Питання оцінювання навчальної діяльності учнів у практиці роботи переважної більшості вчителів залишаються буденною справою, що зводиться до механічної роботи: сформулювати запитання або визначити інші види контрольних завдань з раніше опрацьованого учнями навчального матеріалу, отримати відповіді, певним чином оцінити їх — от і вся «процедура». Насправді ж процес контролю й оцінювання навчальної діяльності з психолого-педагогічного погляду є досить складним феноменом. Невипадково В.О. Сухомлинський писав: «Не можна допускати, щоб оцінювання знань виділялося з педагогічного процесу як щось відокремлене. Оцінка лише тоді стає стимулом, який спонукає до активної розумової праці, коли взаємини між учителем і учнем побудовані на взаємному довір'ї і доброзичливості. Якщо хочете, оцінка — це один з найтонших інструментів виховання. З того, як ставиться учень до оцінки, поставленої вчителем, можна зробити безпомилковий висновок про те, як він ставиться до вчителя, наскільки вірить йому й поважає його».

    Яке місце в навчальному процесі займає контроль та оцінка знань, умінь і навичок учнів?

 Контроль та оцінка знань, умінь і навичок учнів – невід’ємний структурний елемент навчальної діяльності на уроці. Він має місце на всіх етапах процесу навчання, але особливого значення набуває після вивчення якого-небудь розділу програми і завершення ступеня навчання.  Тобто, він є, з одного боку, завершальним компонентом оволодіння певним змістовним блоком, а з другого – своєрідною з’єднуючою ланкою в системі навчальної діяльності особистості.

    Контроль – це виявлення, вимір та оцінювання знань і умінь учнів ( схема). Виявлення і вимір  називаються перевіркою знань, яка є складовою контролю.               

 Основною дидактичною функцією контролю є виявлення досягнутих результатів,  порівняння їх з вимогами чинних навчальних програмам,  своєчасне виявлення недоліків і прогалин у знаннях учнів  і, таким чином, слугує для вчителя формою зворотного зв'язку, без якого неможливе якісне управління процесом едукації (триєдини процес навчання, розвиток і виховання). Заключним актом контролю є оцінювання (процес) та оцінки (результат) - виставлення вчителем певної оцінки.

       Існує прямий зв’язок продуктивності навчання  від кількості, якості, повноти, своєчасності, глибини, об’єктивності контролю за рівнем знань учнів.

         При правильній організації навчально – виховного процесу контроль сприяє розвитку пам’яті, мислення та мови учнів, систематизує їхні знання, своєчасно відкриває прорахунки навчального процесу та служить їх запобіганню. Добре організований контроль знань учнів сприяє демократизації навчального процесу, його інтенсифікації та диференціації навчання. Він допомагає вчителю отримати об’єктивну інформацію (зворотній зв’язок) про хід навчально – пізнавальної діяльності та сприяє формуванню самооцінки учнів.     

   Контроль має велике значення і для самих учнів. Вважають, що в поєднанні з самоконтролем він серйозно впливає на мотивацію навчання, підвищує відповідальність учнів за виконувану навчальну працю, формує в них риси дисциплінованості  й системності в роботі, є засобом  керування корекцією знань та стимулювання

Тому основним завданням контролю  є:

·       виявлення рівня правильності, об’єму, глибини та дійсності засвоєних учнями знань, 

·       отримання інформації про характер пізнавальної діяльності, про рівень самостійності та активності учнів в навчальному процесі, 

·       встановлення ефективності методів, форм та способів їх навчання, реалізації індивідуального підходу до учнів та диференціації у процесі контролю і стимулювання навчальної діяльності учнів, зокрема  по роботі із здібними. 

           Контроль  покликаний виконувати певні функції:

- освітня - функція полягає в тому, що вчитель систематично стежить за навчальною діяльністю учнів, виявляє результати цієї діяльності і коригує її;

- діагностична - функція полягає в тому, що вчитель виявляє успіхи і недоліки в знаннях, уміннях і навичках, з'ясовує їх причини і визначає заходи для підвищення якості навчання, попередження і подолання неуспішності і другорічництва;

- виховна - функція полягає в тому, що систематичний контроль і оцінка успішності сприяє формування моральних якостей учнів, виховання адекватної самооцінки, дисциплінованості, самостійності, почуття відповідальності;

- розвивальна - функція передбачає, що обґрунтування оцінки вчителем самооцінки і взаємооцінки сприяє розвитку в учнів логічного мислення, порівняння і узагальнення розвивається пам'ять, формується самостійність та критичність мислення учня, розвиток пізнавальних процесів;

- стимулююча - функція передбачає, що добре вмотивована і справедлива оцінка успішності учнів є важливим імпульсом (стимулом) в навчальній праці, який переростає в стійкий мотив обов'язку і відповідальності.

- прогностична - визначення шляхів підвищення ефективності роботи вчителя і пізнавальної діяльності учнів;

- оцінювальна  - зіставлення виявленого рівня знань, умінь і навичок з вимогами навчальної програми;

- управлінська - функція полягає в тому, що на основі контролю вчитель одержує інформацію про стан успішності, успіхи і недоліки кожного учня і це дозволяє йому правильно скоригувати роботу учня і власну діяльність - змінити методику викладання, удосконалити організацію навчання;

         Зважаючи на таку значущість контролю і оцінювання, до них ставляться і певні конкретні вимоги, а саме:

   Контроль повинен мати системний характер, бо лише в цьому випадку вплив його на процес едукації буде стійким. Безсистемність і «випадковість» (епізодичність) контролю завжди вносять елемент нервозності й негативно позначаються на навчанні. Вимога принципу систематичності полягає в необхідності здійснення діагностичного контролювання на всіх етапах процесу навчання - від початкового сприймання знань і до їх практичного використання. Систематичність полягає в тому, що регулярному діагностуванню піддаються всі учні з першого і до останнього дня перебування в навчальному закладі. Шкільний контроль необхідно здійснювати так часто, щоб надійно перевірити все те важливе, що необхідно знати і вміти учням.

Як і саме навчання, так і контроль та оцінювання повинні носити індивідуальний характер, передбачати врахування як особистісних можливостей, так і конкретних умов життя дитини. Різні учні працюють по-різному, мають неоднакові здібності. Значними відмінностями характеризується і робота вчителів. Все це обумовлює кращі чи гірші результати навчання. Тому повинна бути й більш-менш розгалуджена градація оцінок успішності. Іншими словами, потрібно, щоб оцінки були належною мірою диференційовані.

Діагностування повинно бути індивідуальним. Перевіряти треба знання, уміння і навички кожного учня. При перевірці треба враховувати індивідуальні особливості учнів: їхній темперамент, характер, здібності, нахили, інтереси, потреби, мотиви, особливості психічних функцій - мислення й мови, пам'яті, уваги, уявлення, емоцій, волі.

Вимогливість учителя до оцінювання роботи учня - обов'язкова умова високої якості навчання. Завищення оцінок - велике зло. Лібералізм учителя неминуче завдає великої шкоди моральному вихованню учнів, породжує несерйозне, байдуже й безвідповідальне ставлення їх до навчання. Учні цінують і люблять вимогливих учителів (які не лише вимагають, а й добре навчають).

 Учитель повинен постійно прагнути до того, щоб його оцінка діяльності учня була об'єктивною і, по можливості, зближувалася з самооцінкою учня. Свідомі чи несвідомі похибки вчителя можуть завдати великої шкоди морально-виховного характеру. Обєктивність  полягає в науково обґрунтованому змісті діагностичних тестів (завдань, запитань), рівному, дружньому ставленню педагога до всіх учнів, точному, адекватному встановленим критеріям оцінюванню знань учнів. Практично об’єктивність оцінювання означає, що виставлені оцінки співпадають незалежно від методів і засобів контролювання, а також від того, хто саме з педагогів здійснює діагностування. 

  Система контролю повинна бути відкритою, а кожна оцінка — супроводжуватися обґрунтуванням. Цей принцип  (наочності) полягає в проведенні відкритих випробувань всіх учнів за одними й тими ж критеріями. Рейтинг кожного учня встановлюється в процесі діагностування, має наочний, порівнювальний характер. Принцип гласності означає також оголошення і мотивацію оцінок. Оцінка - це орієнтир, за яким учні визначають еталони вимог до них, а також об'єктивність педагога. Необхідною умовою реалізації принципу є оголошення результатів дидактичних зрізів, обговорення і аналіз їх за участю зацікавлених людей, складання перспективних планів ліквідації прогалин.

Контроль і оцінювання вчителем досягнень учнів передбачає обов'язкову доброзичливість між обома суб'єктами навчання, вимогливість учителя, єдність вимог та ін.

       Таким чином,  використовуючи оцінку, учитель має володіти педагогічним тактом, виявляти високий рівень педагогічної культури. Праця вчителя повинна бути направлена в таке русло, щоб контроль був не покаранням, а допомогою учням в усвідомленні своїх успіхів і нових завдань.

         Початок роботи груп: (повідомлення завдань)

          Група 5.  Група підтримки

         Група 6.  Група критиків

          Група 7.  Група експрес – інформації (спостерігає за ходом педради і висловлює своє ставлення до подій у вигляді дружніх шаржів, частівок, гумористичних замальовок)

Інтерактивна вправа «Мозковий штурм».

         На великому аркуші посередині записуємо «Системи контролю і оцінки якості знань учнів», навколо записуємо усі ідеї вчителів  (кожен має право на власну думку). Обговорюємо та оцінюємо всі ідеї.

   Сьогодні в якості інноваційних систем контролю та оцінки використовують:

- тестування,

- метод прес;

- участь у дискусії;

- програмований контроль; «Травинка», есе.

-учительський  блог;

-навчальне порт фоліо,  

-модульну та рейтингову системи оцінки якості знань,

- моніторинг якості,

- інтерактивні  ресурси  Plikers; Kahoot”

Інноваційні системи контролю та оцінки якості знань

Відвідуючи уроки можна відзначити, що більшість педагогів вільно володіють теоретичними відомостями про функції контролю, види контролю, засоби забезпечення ефективності контролю; вимоги до оцінювання, застосовують на практиці різноманітні, у тому числі інтерактивні і інноваційні, методи контролю і оцінювання.

                                                   Виступи вчителів – предметників з досвіду роботи

Особливості контролю та  оцінки якості знань в початковій школі

          Педагогічна оцінка  якості  знань в початковій школі (1-2 класи)  має свої особливості, а саме – вербальне оцінювання.

                                                        Виступ учителя початкових класів Попової О.Д.

Педагогічна оцінка якості знань в ГПД

 Певні особливості має система контролю та оцінка якості знань учнів  в роботі груп продовженого дня,  де робота вихователя  спрямована  на розвиток самостійності дітей.  Важливим моментом такого контролю  повинно бути відсутність «репетиторства», зайва опіка та надмірна допомога при виконанні завдань, що призводить до втрати активності та бажання вчитися.

Вихователь — не вчитель, а самопідготовка — не урок. Тому вихователь використовує інші заходи контролю. Вони носять доволі гуманний характер.

Виступ вихователя ГПД, Пархоменко Т.С.

«У  зв’язку з тим, що питання контролю та оцінки якості знань учнів доволі складне і багатогранне, воно потребує постійного розвитку, адже як сказав Ушинський «Учитель як фахівець живе доти, поки вчиться».

Великого значення стимулюючій ролі оцінки в навчальній діяльності учнів надавав В.О. Сухомлинський. У праці "Сто порад учителеві" він писав: "...я ніколи не ставив незадовільної оцінки, якщо учень не міг через ті чи інші умови, обставини опанувати знання. Ніщо так не пригнічує дитину, як усвідомлення безперспективності: все, я ні на що не здатний. Зневіра, пригніченість — ці почуття позначаються на всій розумовій праці школяра, його мозок ніби ціпеніє. Тільки світле почуття оптимізму є цілющим струмком, який живить річку думки. Безрадісність, пригніченість приводять до того, що підкоркові центри, які відають емоційними імпульсами, емоційним забарвленням думки, перестають спонукати розум до праці, навпаки, вони мовби сковують його. Я завжди прагнув того, щоб учень вірив у свої сили. Якщо учень хоче знати, але не може, треба допомогти йому зробити хоч би маленький крок уперед, і цей крок стане джерелом емоційного стимулу думки — радості пізнання"

Отже, і нам з вами не потрібно боятися використовувати інноваційні методи та прийоми роботи.

Робота в групах (20 хв.)

Не зважаючи на те, що проведено багато досліджень з  контролю та оцінки знань учнів, проблема організації контролю та об’єктивної оцінки знань залишається. Тому зараз у  кожного з учасників буде можливість висловити свою точку зору з даного питання.

 Учасники об’єднуються в 4 групи . Кожній групі окремо дається завдання на аркушах паперу, для обговорення якого дається 7 хв, обирається «спікер», який представить результати роботи команди.

Завдання:

Група 1. Шляхи подолання формалізму в оцінці результатів навчально- пізнавль 

               ної діяльності учнів.

Група 2. До основних типових суб’єктивних помилок оцінювання відносяться.

Група 3. Правила оцінювання  знань учнів

Група 4. Вплив оцінки на формування самооцінки учнів.

 Представлення роботи груп та підтвердження думки на слайдах.

          Підсумок. Звідси виникає проблема узгодження індивідуальних стилів оцінювання різних викладачів, єдність вимог до знань, умінь та навичок.  До причин, що деформують оцінку можна віднести також: незнання можливостей усіх методів контролю і способів вимірювання виявлених знань; застосування як критерію дійсного рівня знань учнів даного класу, а не вимог навчальної програми; відсутність систематичного контролю знань у процесі навчання, і навіть настрій учителя. 

Слово группам «Критики»,  «Підтримки»,   групі  «Експрес – інформації»

                                                                                  Аналіз діяльності

Вільногірської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 4

Вільногірської міської ради Дніпропетровської області

за 2015-2016 навчальний рік

У 2015-2016 навчальному році педагогічний колектив школи розпочав роботу на І етапі

- обласного науково – методичного проекту «Освітні стратегії соціалізації особистості громадянського суспільства»;

- міської науково – методичної проблеми «Реалізація пріоритетних напрямків розвитку та соціалізації учасників навчально – виховного процесу з метою формування ціннісного ставлення особистості до українського народу, Батьківщини, держави, нації».

- шкільної науково-методичної проблеми «Вибір життєвої стратегії у процесі соціалізації  особистості як пріоритетний напрям розвитку громадянського суспільства».

            Реалізація основних завдань здійснювалася відповідно Закону України «Про освіту», Закону України «Про загальну середню освіту», положень Національної доктрини розвитку освіти,  нормативних-правових документів у галузі загальної середньої освіти, плану роботи школи на 2015-2016 навчальний рік.

Наповнення освітнього середовища інноваційними засобами для забезпечення доступної якісної освіти кожного учасника навчально-виховного процесу та оптимізації процесу соціалізації особистості

Забезпечення переходу від адміністративно-розпорядчого управління навчальним закладом до системи освітнього менеджменту

 Створення умов для удосконалення системи самоосвітньої діяльності та саморозвитку педагогів

Створення належних умов для реалізації освітніх стратегій та завдань:

- впровадження базового компоненту початкової та основної школи;

- впровадження нових програм для учнів 4-х та 7-х класів;

- поєднання форм ДПА учнів 11 класу та ЗНО

                             

Забезпечення максимального наближення навчально-виховного процесу до життєвої дійсності, активного включення особистості в усі сфери внутрішньошкільного середовища, життя суспільства, держави:

За ініціативи центрів шкільного самоврядування було проведено:

-      акцію «Допоможемо нашим» (01.09);

-      акцію «Співпричетність» - І етап «Від серця до серця», ІІ етап (Збери рюкзачок) (вересень-жовтень);

-      конкурс на найбільшу кількість зібраних кришечок в рамках акції «Збирай кришечки на протези» (14.09-30.09);

-      акцію-конкурс «Годівниця» - «Допоможи птахам взимку» (грудень);

-      виставку-конкурс «Живи, зелена ялинко-красуне» (грудень);

-      акцію «Допоможи дітям, які виховуються в дитячих будинках» (18.01-22.01);

-      акцію «Школярі – воїнам АТО» (15.02 – 25.02);

-      акцію «Ветеран живе поруч» (05.05-06.05);

-      акцію «Напиши листа ветерану» (02.05-06.05);

-      операцію «Обеліск» ()

-      рейди «Урок», «Зовнішній вигляд», «Курці», засідання ради у справах неповнолітніх (протягом року).

Організовано:

-      майстерню з виготовлення  оберегів, малюнків, написання листів бійцям АТО (протягом року).

Відкрито експозицію «Війна без права забуття» (01.09);

Взяли участь у:

-      міській благодійній виставці-ярмарці «Масляна-2016»;

-      міському арт-фестивалі «Мати. Сім’я. Україна» (13.05).

 Спрямування навчально-виховного процесу на розвиток соціальної компетентності учнів та формування значущих соціальних якостей особистості в процесі інтеграції її в громадянське суспільство як важливої складової системи загальної середньої освіти:

Проведено:

-      перший урок «Україна – це ми!» (01.09);

-      організаційна година спілкування «Школяр: права та обов’язки» (01.09);

-      тиждень «Готовий до праці та оборони» (01.10-08.10);

-      тиждень піонерії «Піонер – значить перший» (16.11-20.11);

-      годину спілкування «Бути на землі Людиною» (до Міжнародного дня толерантності);

-      тематичні заходи в рамках проведення Всеукраїнської акції «16 днів проти насильства» (25.11-10.12);

-      тиждень «За здоровий спосіб життя» (30.11 - 04.12);

-      години спілкування до Всесвітнього дня інвалідів (03.12);

-      уроки мужності, присвячені Дню Збройних Сил України (04.12);

-      Всеукраїнський тиждень права (за окремим планом) (07.12-11.12);

-      тематичні заходи щодо безпеки життєдіяльності (протягом року);

-      годину спілкування до Всесвітнього дня Землі «Обіймемо землю красою й любов'ю» (18.04);

-      тиждень допризовної молоді (11.04-15.04);

-      заходи до Дня Європи в Україні (11.05-16.05);

-      День вишиванки (19.05)

Організовано:

-      зустрічі з волонтерами та учасниками АТО «Історії героїв АТО: «Ми боремося за українську землю (протягом року);

-      роботу шкільної пошти «Пошта добрих слів» (16.11-18.11);

-      день привітань «Давайте говорити один одному компліменти» (до Всесвітнього дня вітань) (20.11);

-      акцію «Смайлик» (20.11).

        

     Формування  інтелекту, творчості та розвиток емоційної сфери      особистості

Проведено:

-      «Олімпійський тиждень» (07.09-11.09) – (єдиний урок «Олімпійські ігри – ігри, що підкорили світ», загальношкільна ранкова зарядка  Здорові діти – здорова нація», «Богатирські ігри», змагання з піонерболу, футболу, спортивні розваги «Старти надій», спортивний марафон «Сильні, спритні, здорові», спортивні змагання «Олімпійська малеча на старті»);

-      спортивне свято «Тато, мама, я – спортивна сім'я» (13.10);

-      фестиваль шкільної родинної творчості «Осіння феєрія» (20.10);

-      конкурсно-розважальну програму «Посвята в старшокласники» (13.11);

-      музичну казку «Колобок» (17.11);

-      День Гідності та Свободи (23.11);

-      Заходи до Дня пам'яті жертв голодоморів та політичних репресій) (23.11);

-      «Новорічний калейдоскоп» (23.12 - 24.12);

-      шкільний етап обласного конкурсу юних художників, літераторів, композиторів «Собори наших душ» (грудень 2015 – січень 2016 року);

-      виховну годину «Мій рід, моя Батьківщина – це все моя Україна», присвячену Дню Соборності України (22.01);

-      заходи до Міжнародного дня пам’яті жертв Голокосту «Уроки Голокосту: мужність і співчуття» (25.01);

-      День пам’яті героїв Крут (29.01);

-      День пам’яті героїв Небесної сотні (15.02);

-      родинне свято «Міцна родина – єдина Україна» (18.02);

-      родинне свято «Козацькому роду нема переводу» (22.02);

-      шкільний етап Всеукраїнського конкурсу дитячої творчості «Знай і люби свій край» (лютий);

-      «Крок до зірок» - вручення шкільної премії «Успіх» обдарованим учням (29.02);

-      родинні свята, присвячені Міжнародному жіночому дню (01.03-03.03);

-      конкурс декламаторів «Тобі, моя ненько, присвячується» (03.03);

-      святковий концерт, присвячений Міжнародному жіночому дню «Жінка – одвічна загадка природи» (04.03);

-      «Шевченківські дні» - (10.03-17.03);

-      міський конкурс малюнків «Молодь за безпеку дорожнього руху» (шкільний етап) (березень 2016 року);

-      шкільний етап конкурсу малюнків на олімпійську тематику (березень 2016 року);

-      шкільний конкурс-виставка писанок «Великодній кошик» (18.04-22.04);

-      тематичні заходи до дня Чорнобильської трагедії (25.04-29.04);

-      тематичні заходи до Дня Перемоги (06.05-10.05).

Взяли участь у:

-      екскурсії до Алеї Слави (24.09);

-      міській спортивно-туристичній краєзнавчій грі «Сокіл» («Джура») (13.10);

-      командній першості міста з нагоди Дня збройних сил України (13.11);

-     екскурсіях до історико-краєзнавчого музею ЗОШ № 5 (протягом року);

-     міській інтелектуальній грі «Ерудит» (за графіком);

-     міських спортивних змаганнях «Ігри патріотів» - кубок пам’яті Д.Голубєва (19.02);

-     екскурсіях до могили Невідомого солдата (02.05-06.05).

         Залучення батьківської громадськості до функції контролю за діяльністю навчального закладу

         Розвиток співробітництва з органами місцевого самоврядування, недержавними, громадськими та молодіжними організаціями:

Міська спілка «Веселкова країна»:

-      загальноміська стартова лінійка гри-подорожі «По країні Веселковій» (22.09);

-      загальноміська стартова лінійка гри-подорожі «По країні Барвінковій» (16.09);

-      урочистий збір піонерії міста (11.03);

-      міський тиждень барвінчат (18.04-22.04);

-      загальноміське свято «Веселковими стежками» (17.05)

Міський центр зайнятості:

-      години спілкування з профорієнтації учнів (16.11, 04.04)

Вільногірське міське управління юстиції:

- зустріч з начальником юстиції (09.12).

Вільногірське міське відділення поліції ГУНП в Дніпропетровській області:

- засідання ради у справах неповнолітніх із запрошенням Нестеренко Д.Є. - старший оперуповноважений, керівником КМСД Вільногірського МВ (23.09);

 зустрічі «групи ризику» з Нестеренко Д.Є. - старший оперуповноважений, керівником КМСД Вільногірського МВ (протягом року).

ГО «Страж»:

проведення акцій «Школярі воїнам АТО» (протягом року)