Для колег

23.04.2018

Що таке «перевернутий клас»?

          За останні кілька років традиційну модель проведення уроків перевернули з ніг на голову на користь модної і потенційно перспективної стратегії навчання, а саме – «перевернутого класу».  Суть цієї стратегії полягає в тому, щоб змінити звичний для всіх підхід «лекція – в класі, домашнє завдання і групова робота – поза ним».

         Натомість, в «перевернутому класі» пасивним навчанням (тобто лекціями і читанням) студенти займаються вдома, а класний час присвячується спільним проектам, відповідям на запитання та обговоренню матеріалу на глибшому рівні.

         Хоча «перевернутий клас» – доволі новий підхід, чимало експертів у галузі освіти вважають його найкращим способом викладання. Модель «перевернутого класу» вже впровадили в кількох найпрестижніших університетах світу, і вона стала предметом численних досліджень та експериментальних програм з багатообіцяючим результатом.

         До прикладу, в Університеті Вілланова у Філадельфії експериментальна програма з використанням цієї моделі покращила успішність учнів. Найцікавіше, однак, полягає в тому, що найзначніші успіхи в навчанні продемонстрували найслабші учні: найнижчі оцінки були на 10% вищими, ніж в традиційних класах.

То який він – «перевернутий клас»?

         Завдяки таким результатам, «перевернутий клас» набирає обертів. Вже виникло чимало членських організацій на підтримку педагогів, які шукають матеріали для «перевернутого класу», і деякі з цих організацій проводять щорічні конференції. Наприклад, організація The Flipped Learning Network влітку 2016 року провела дев’яту щорічну конференцію.

         Чому ж «перевернутий клас» вважається настільки новаторською ідеєю, яка заслуговує на щорічні конференції, семінари, а також на цілий легіон шанувальників? Щоб відповісти на це запитання, ознайомимося із знаменитою «таксономією Блума», запропонованою американським дослідником освіти Бенджаміном Блумом.

         Таксономія Блума поділяє типи навчання на три ієрархічні моделі. В ієрархічній моделі для когнітивного навчання Блум виділяє здебільшого пасивне навчання, як-от отримання знань і розуміння на низькому рівні пізнавальної діяльності, в той час як більш активне навчання, таке як оцінювання, практичні навички та синтез, вимагають високого рівня пізнавальної діяльності. Модель «перевернутого класу» застосовує більш інтуїтивний підхід до таксономії Блума, надаючи їм сприятливі умови для вирішення складніших завдань і застосування вищого рівня пізнавальної діяльності, і дозволяючи виконувати роботу легшого рівня вдома.

Переваги «перевернутого класу»

         Основна перевага моделі «перевернутого класу» полягає в тому, коли учні поводяться найбільш енергійно, намагаючись вирішити певну проблему, відповісти на запитання чи працювати в групі, вчитель в класі може допомогти їм з цим складнішим видом навчання.

Вчитель математики Мішель Райнхарт описав газеті «The New York Times» модель «перевернутого класу» як набагато результативнішу класну роботу, яка надає час для мисленнєвої діяльності вищого рівня.

         Учням справді подобається та допомога і співпраця, яку вони отримують завдяки цій моделі. Замість того, щоб намагатися розібратися з завданнями вдома наодинці, учні приходять в клас для того, щоб поставити запитання, які вони самі склали після перегляду відеолекції. Та й педагоги таким чином можуть виявити, де справді в учнів виникають проблеми з розумінням матеріалу.

         В «перевернутого класу» є й інші переваги. Так, наприклад, переглядаючи відеолекції вдома, учні самі вибирають ту швидкість навчання, яка їм найбільше підходить. Вони можуть зупиняти відео або переглядати заново певні його аспекти стільки разів, скільки їм потрібно. Цей спосіб особливо корисний для вразливих учнів, які відстають під час звичайного уроку (наприклад ті, хто навчається не рідною мовою або в кого є труднощі з навчанням).

         До того ж, використання часу відведеного для уроку на групові проекти сприяє відчуттю рівності серед учнів. Багато з них бояться групової роботи лише тому, що кілька учасників групи змушені будуть тягнути всю діяльність на собі. Але чим більше часу присвячуватиметься груповим проектам, тим меншим буде цей несправедливий тягар, а відповідно, покращиться взаємне навчання.

Недоліки «перевернутого класу»

         Ті педагоги, які хочуть почати використовувати модель «перевернутого класу», все ж повинні знати про певні її недоліки. Перш за все, вчителям потрібно присвячувати чимало часу на те, аби записувати відеолекції, та ще й настільки цікаві, щоб учні справді переглядали їх вдома. Однак, цю проблему можна обійти, якщо опрацьовувати письмові завдання в класі, що звільнить вчителя від перевірки зошитів в позаурочний час, а, відповідно, дасть змогу записувати лекції.

         Що ж стосується учнів, то вони повинні мати усе необхідне обладнання: комп’ютери або мобільні пристрої і надійне підключення до інтернету, – щоб дивитися лекції вдома. Таке обладнання не з дешевих, тому в учнів з місцевостей з низьким доходом можуть виникнути труднощі при впровадженні цієї моделі. Більше того, учням може здаватися, що вони вже отримали усю потрібну інформацію вдома і можуть пропустити заняття в класі.

         А от студенти вищих навчальних закладів, за словами організації EDUCAUSE, можуть обурюватись: «Чому це вони платять гроші за те, що можуть і так знайти в інтернеті?» Звичайно ж, педагоги можуть змінити такі погляди студентів, пояснивши, яким чином робота на вищому рівні пізнавальної діяльності впливає на їх розвиток, а також роблячи діяльність в класі цікавою та захоплюючою.

        Однак, незважаючи на вищезгадані недоліки, модель «перевернутого класу» продовжує ставати все популярнішою. Багато вчителів на власні очі побачили як ця педагогічна модель змінює клас, наповнюючи його творчістю, співпрацею і вдумливими дослідженнями. Тому педагогам, які вже втомились від традиційних уроків, варто спробувати «перевернутий клас».

                

 Шість Капелюхів Мислення

 це система, спроектована Едвардом де Боно, яка описує інструмент для групового обговорення та індивідуального мислення з використанням шістьох кольорових капелюхів. "Шість Капелюхів Мислення" та асоційована ідея паралельного мислення надають групам засоби для планування детальних і згуртованих мисленнєвих процесів, та ефективнішого мислення за їх допомогою.

    Передумовою методу є той факт, що мозок людини здатен мислити кількома різними способами, кожен з яких може бути зумисне задіяним, а тому і запланованим для структурованого використання, таким чином надаючи змогу розвинути тактику для розмірковування над окремими проблемами. Де Боно визначає шість окремих напрямків, в яких може бути задіяно людський мозок. В кожному з цих напрямків мозок розпізнає та винесе до свідомої думки певні аспекти проблеми, яку він розглядає (наприклад, нейтральні факти, песимістичне судження та ін.). Жоден з цих напрямків не є повністю природнім способом мислення, а радше тим, як люди відображають результати свого мислення.

         Оскільки капелюхи не відображають природніх режимів мислення, кожен з них варто використовувати лише протягом обмеженого часу. Також, використання капелюхів багатьом може здаватись неприроднім, незручним чи навіть контрпродуктивним та на заваді формування кращого судження.

         Переконливим прикладом є чутливість до "розбіжності" стимулів. Цей приклад показано як інстинкт самозбереження, адже в світі природи щось, що не є звичним, може виявитись небезпечним. Цей режим визначають як корінь негативного судження та критичного мислення.

         Шість різних напрямків визначають, та присвоюють їм окремий колір. Отже, цими напрямками є:

·         Керування Блакитний: Що є предметом обговорення? Про що ми розмірковуємо? Яка наша мета? Може бачити загальну картину.

·         Інформація Білий: беручи до уваги виключно доступну нам інформацію, які факти в нас є?

·         Емоції Червоний: інтуїтивна чи інстинктивна внутрішня реакція або констатація емоційних почуттів (проте жодного виправдання).

·         Проникливість Чорний: застосування логіки для визначення причин бути обережними та консервативними. Практичний, реалістичний.

·         Оптимістична реакція Жовтий: застосування логіки для визначення переваг, пошук гармонії. Бачить позитивний, сонячний бік ситуацій.

·         Творчість Зелений: провокативні та дослідницькі судження, дати волю думці. Мислить творчо, не за шаблоном.

         Кольорові капелюхи використовують як метафори до кожного з напрямків. Символічним переходом між напрямками є дія надягання кольорового капелюха, буквального чи метафоричного. Такі метафори сприяють більш повному та ретельному розділенню напрямків мислення. Ці шість капелюхів мислення вказують на проблеми та вирішення стосовно ідеї, яку запропонує мислитель.

    Зазвичай, проект починають з розширеної фази Білого капелюха, поки відбувається збір фактів. Далі капелюхи використовують по декілька хвилин кожен, окрім Червоного: час на червоний капелюх обмежено до 30 секунд, щоб забезпечити саме інстинктивну внутрішню реакцію, а не вид судження. Вважають, що такий темп має позитивний вплив на процес мислення, згідно з теоріями Малкольма Гледвела про кліпове мислення.

      Де Боно був переконаний, що секретом успішного застосування методу Шести Капелюхів Мислення є навмисна зосередженість дискусії на конкретному підході, як цього потребує процес зборів чи співпраці. Наприклад, збори може бути скликано для того, щоб оглянути певну проблему та розробити її вирішення. Метод Шести Капелюхів Мислення може бути вжито в такій послідовності: спочатку дослідити проблему, потім розробити набір вирішень, а тоді обрати одне за допомогою критичного розгляду цього набору.

     Зустріч можна почати з того, що кожен бере на себе Блакитний капелюх, щоб обговорити як ця зустріч буде проходити, які її завдання та цілі. Далі, для того щоб зібрати думки та реакції щодо проблеми, дискусія може перейти до Червоного капелюха. Цю фазу також можна використати для окреслення обмежень для кінцевого вирішення, наприклад, на кого повпливає ця проблема та/або її вирішення. Після цього обговорення може перейти в фазу (Жовтого, а потім) Зеленого капелюха для генерування ідей та можливих вирішень. Далі можна взятись за Білого капелюха як складову розробки інформації, та Чорного капелюха як засобу критики набору вирішень.

Оскільки в кожен момент часу всі фокусуються на одному конкретному напрямку, група переважно стає більш спрацьованою, ніж якби одна людина реагувала емоційно (Червоний капелюх) в той час, коли інша намагалась бути об'єктивною (Білий капелюх), а ще хтось був критичним до ідей, що виникали в процесі дискусії (Чорний капелюх). Капелюхи допомагають учасникам братись до проблем з різних точок зору та зосереджувати їх саме на відмінностях між обраними підходами до вирішення проблеми.

Навіть за доброї згоди та чітких спільних цілей, в будь-якій спільній мисленнєвій діяльності трапляється природня схильність до "спагетті-мислення", коли одна людина міркує над перевагами, поки інша зважає на факти і т.д. Процес з капелюхами дозволяє цього уникнути: всі разом розмірковують в одному напрямку. Єдиним винятком є посередник, який в основному триматиме Блакитного капелюха, аби забезпечити ефективне просування процесу. Блакитний капелюх має тенденцію бути споглядальним, вказівним, таким, що приваблює лідерів груп.

      Така методика сприяє кращому проектуванню, адже вона базується на системі творення!

Сучасні технології навчання

         В усьому світі нині спостерігається  прискорене зростання обсягу знань і технологій, які трансформують усі аспекти діяльності глобального співтова-риства і економіки.  Сучасна проблема полягає в нових вимогах, які висовує життя, робота і освіта ХХІ століття, що диктує необхідність:

         - формування вмінь пристосовуватись до життя в світі, що постійно змінюється в умовах його глобалізації;

         - оволодіння здібностями незалежності і самостійності;

         - вміння самостійно набувати знання і знати, яким чином їх можна використовувати в різних ситуаціях.

         Відповідні зміни в системі освіти вимагають навичок неперервного навчання, пізнавальної діяльності, колективних форм навчання і передавання знань. Всі ці фактори зумовили появу і розвиток: електронного навчання (e-learning), мобільного навчання (m-learning), змішаного навчання (blended learning); всепроникаючого навчання (u-learning). Найбільшого використання в навчанні має модель змішаного навчання.

                    Схема здійснення моделі змішаного навчання